Шум у вухах

Шум у вухах (тінітус) — це сприйняття звуку, який не має зовнішнього джерела, тому інші люди не можуть його почути.

Шум у вухах зазвичай описують як дзвін, рев, дзижчання, писк, робота старого телевізора, системного блоку, гул дзвіниці…
Його чують як дорослі, так і діти.

Шум теж може стати хронічним, якщо ви чуєте його постійно 3 місяці та більше.

Шум у вухах рідко пов’язаний із серйозною медичною проблемою і зазвичай не настільки серйозний, щоб заважати повсякденному життю.

Однак це може впливати на настрій, сон та знижувати концентрацію уваги. У важких випадках шум у вухах може призвести до тривоги або депресії.

Більшість випадків шуму у вухах є суб’єктивними, тобто лише ви можете почути звуки. У рідкісних випадках звук пульсує ритмічно, часто в такт серцебиття. У цих випадках лікар може почути звуки за допомогою стетоскопа - обʼєктивний.
Часто об’єктивний шум у вухах має визначену причину та піддається лікуванню.

• Вплив шуму. Вплив гучного шуму на робочому місці, під час спортивних змагань чи концертів.
• Втрата слуху.
• Медикаменти. Шум у вухах може бути побічним ефектом прийому деяких ліків, особливо якщо вони приймаються у високих дозах:
  - нестероїдні протизапальні препарати (наприклад, ібупрофен, напроксен і аспірин)
  - певні антибіотики
  - протиракові препарати
  - протималярійні препарати
  - антидепресанти.
• Вушна сірка або вушна інфекція.
• Травми голови або шиї. Травма голови/шиї може пошкодити структури вуха, нерв, який передає звукові сигнали до мозку, або ділянки мозку, які обробляють звук, викликаючи шум у вухах.
• Хвороба Меньєра.
• Проблеми з щелепними суглобами. Бруксизм
• Вестибулярна шваннома (акустична неврома) — доброякісна пухлина на нерві, який веде від внутрішнього вуха до мозку.
• Проблеми з кровоносними судинами. Високий кров'яний тиск, атеросклероз або вади розвитку кровоносних судин.
• Хронічні стани: діабет, мігрень, захворювання щитоподібної залози, анемія та деякі автоімунні захворювання (розсіяний склероз)
• Хоча існує багато можливих причин шуму у вухах, у деяких людей він розвивається без відомої причини.